![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=88.8){kind=small}
я забув хто я. Нарешті повернувся. Вже 100%.
Просто забув про Зеланда. Чувак точно про моє бачення життя говорить, а я почав виправляти щось. Ось тепер і маю... "я б'ю руками по воді", "пливу проти течії".
Сам помітив що я не був собою, коли хочеш щось контролювати, змінити - стаєш напряжним навіть для себе, не кажучи про близьких людей.
Усвідомив все що робив не правильно. Точніше все що перестав робити.
Радий що повернувся старий добрий сіпов.
Тепер якщо й будуть тут пости. то лише позитивні!!!
Як у емінема. в дитинстві "Guess who's back?")))
а салатів мало було....
зате я побував Дідом морозом і справді порадував людей. а головне що і мене вперло, тому що попередні мої спроби закінчувались ненавистю до всіх дітей Світу!))
- Місцезнаходження:Рівне
- Музика:Pendulum - Self vs Self (feat. In Flames)
ця осінь змінила моє життя. При чому не так змінила, типу "змінила моє життя і бла-бла", а змінила по справжньому. Змінила так,як ніколи.
Найголовніша подія цієї осені - мої заручини. Вчора минув місяць) Сам ходив шокованим тиждень-другий. Але над цим кроком я думав серйозно і довго. Це ж не просто так... Я знаю що це точно Вона. Я знав це ще тоді, в ту фатальну мить, коли наші погляди зійшлися вперше. По справжньому. Ця мить, назавжди в моїй пам'яті, я і зараз бачу її.
Ох, чарівні Чернівці! Там все і трапилось) До речі, наглий авто-стоп в Карпатах і бродіння горами теж Нам подарувала ця осінь.
Відкриття виставки коханої в "Щілині". Долучився трішки до здійснення мрії)) Заходьте, дивіться. До 10 грудня триватиме експозиція.
Найглибша в моєму житті депресія, нервові зриви, руки що трусяться, серце що вилітає з грудей і бажання здохнути просто посеред вулиці. Хоча ні - десь далеко в лісі, щоб ніхто і не бачив. Паралельна переоцінка пріорітетів і нарешті видужання. Не повне, але достатнє))) життя без болю не можливе, але зараз він зовсім інший. Старий я десь втік у Вічність.
Плани та вирішення, про які ще рано розповідати. Навіть собі.
І дитинство пішло остаточно, залишившись жити в душі, іноді виходить назовні, але вже не домінує. Від цього іноді не по собі, але треба жити далі, тим часом насолоджуючись кожною секундою.
Весілля деяких друзів, що дало усвідомлення попереднього рядка.
та ще певно, купа подій. але ось саме цим хотів поділитись. Хочеться меду з молоком.
Вперше, мені справді є для кого жити! з'явилася справжня далека мета, готовність іти цим шляхом.
Дякую тобі, Осінь!
- Музика:ЛЮК
якщо тобі так справді легше, хай буде так.
апгрейд пройшов успішно.
броньована людина...
апд. пам'ятай, що я готовий пройти все разом з тобою.
та пофіг - тебе старого скоро не буде! і це приносить довгоочікувану радість! ще буквально трішки.
Перемога!
Буденність тихо догризає мене маленькими шматочками. Втекти від цього нікуди, тому доводиться розвивати свій мазохізм до більших розмірів. я не звертаю на уваги на ці події, та мій водонепроникний костюм в океані вже кілька місяців, тому я просто звик до вологи, і вже не відчуваю її.
Мене скоро з'Їдять.
- Музика:нойз мс
Дякую Тобі, моя музо! Пробач, якщо буваю нестерпним... )
- Музика:Asking Alexandria
- Місцезнаходження:Рівне
